Чого не варто говорити дітям про війну: поради вінницької психологині

 

• Багато батьків сьогодні обережно підбирають слова, говорячи з дитиною про війну, і це дуже правильно та важливо. Чого дитині не можна чути ні в якому разі?

Корисні поради про інформаційну дієту під час війни для діток нам розповіла психологиня обласного дитячого центру психічного здоров’я КНП ім. акад. Ющенка Аліна Хранітель. Далі — пряма мова. 

• Не варто говорити: «Ти ще малий про таке  говорити, думати! Не твого розуму справа». 

Заборони лише посилюють відчуття тривоги та невизначеності. Якщо дорослі не  даватимуть дитині інформацію, не пояснюватимуть, що відбувається, то вона фантазуватиме і придумуватиме свої варіанти. І ці фантазії зазвичай ще страшніші за реальність.

• Не варто говорити: «Тата / маму можуть убити на війні!» 

Цей вислів не можна говорити, якщо батько або мати перебувають у зоні активних  бойових дій. Це може призвести до втрати відчуття безпеки, посилення тривожності, невротичних проявів та кошмарів. Краще казати: «Так, там небезпечно, проте у мами / батька є знання та вміння, як діяти в таких ситуаціях, і вони обов’язково переможуть!» Дитина повинна відчувати впевненість, що для її сім'ї все завершиться щасливо.  

• Не варто говорити: «Виростеш — теж воюватимеш!» 

Цим висловом батьки дають установку дитині не до мирного життя, а до битви. Це питання навіть не моралі, а психічного здоров'я. «Захищати людей у майбутньому» — це формулювання, яке допомагає дитині рости сильним та сміливим. «Воювати, мстити» — установки, які руйнівно діють на незміцнілу психіку.

• Не варто говорити: «Тебе я ніколи не пущу на війну!» 

Цей вислів не треба говорити, коли дитина хоче вирости та також захищати Батьківщину як батько/мати. Бо через такі слова вона відчує заборону та страх. Такі установки змалку можуть призвести до того, що в дорослому віці є всі шанси стати  дезертиром, боягузом, оскільки рідні надто бояться за нього.

В такій ситуації краще  підтримати намір дитини стати захисником, пояснивши, що до такої ролі треба готуватися. Наприклад, робити зарядку та бігати, щоб стати сильнішим. Рятувати можна, але поки що пташенят, кошенят, щенят, а не людей. 

• У жодному разі не слід деталізовано описувати поранення, наслідки застосування зброї.

Останні дні, я все частіше працюю з дошкільнятами, молодшими школярами, яким батьки самі ж описали жахи війни, або дозволяли переглядати відповідні відео. Також не слід соромити, принижувати дитину за прояв тривоги, страху, оскільки це не допоможе їх позбутись, а лише витіснить переживання вглиб, що може призвести до психосоматичних захворювань, тикозних проявів, заїкання, енурезу, розладів  сну та апетиту.

Масштабне російське вторгнення в Україну беззаперечно зруйнувало звичний світ дітей та підлітків, який складався зі знайомих і близьких людей, звичного середовища перебування і життєвого устрою, що давали їм відчуття власної безпеки.

Матеріал взято з https://vn.20minut.ua/Zdorovya/chogo-ne-varto-govoriti-dityam-pro-viynu-poradi-vinnitskoyi-psihologin-11543099.html