Подільська вишиванка

Подільська вишиванка. Василь Тропінін 1804

Жіноча сорочка до підточки. 1 половина 20 ст. Вінницька обл. Теплицький р. с. Орлівка

 Подільські вишиванки як і інші сорочки в різних етнографічних регіонах України поділялися на святкові та буденні, на чоловічі та жіночі.

Чоловічі традиційні сорочки були двох типів: сорочка без уставок (без зборів) і сорочка з уставками призбирана біля коміра.

Жіночі сорочки були також двох типів: сорочки з цільнокроєнним рукавом та сорочки хлоп'янки.
Крій та спосіб носіння сорочки визначали місця оздоблення вишиваних сорочок. Жіночі сорочки прикрашалися на рукавах і зовсім незначно на подолі, а чоловічі на невеликих комірах, на манжетах та біля пазухи. Буденні сорочки прикрашалися менше, а святкові більше.

Характерною особливістю жіночих сорочок Поділля є поздовжні смуги які ідуть паралельно спереду і інколи і ззаду сорочки. Ширші смуги називалися «погрудки», а дві вузчі по боках - «побічниці» (приборки).

Основним способом вишивання на Поділлі була низь. Взалежності від напрямку стібків розрізняли поперечну та поздовжю низь, а також «паршиву», «сліпу», «цвітковану», «дрібненьку», «круглу», «лису», «страпату». Цією технікою вишивають з тилу полотна, а після з лицевої сторони способом настилу додають незначно іншої барви. Основний колір подільської низзі чорний або червоний, до нього ще додають жовтий.

Основним орнаментальним мотивом є ромб та його комбінації

Орнаментальні мотиви мали часто рослинні назви: сосонка, вівсик, семиніг, перерва, а також гребінці, човни, бесаги, копиток, книші.

На поч. 20 ст. існувало два осередки вишивання низзю в Гайсинському та Ямпільському повіті.

На східному Поділлі яскраво відзначались вишивки у селах Стіна, Яланець, Клембівка, Городківка. В вишивках с. Стіна переважав чорний колір, вишивали в основному три поперечні смуги на рукаві. В кін. 19 ст. на поч. 20 ст. в цих місцевостях на бомбаку вишивали срібною або золотою ниткою шир. В Стіні вишивали також натками кольору жити, а в Клeмбівці - білими. Основними способами білих вишивок були: довбанка, соловіні вічка, зерновий вивід.

Додатковими способами подільської вишиванки були: стебнівка, штапівка. Застосовувалися також мережка «шабак», яка виконувалася тими ж кольорами, що і вся вишиванка: чорним, червоним, жовтим. Також була поширена в південних районах Поділля мережка під назвою «миканиця» та змережування павучками.

У східних районах Поділля такі осередки народної вишивки, як Клембівка, Яланець, стали центрами вишивального промислу ще в XIX ст. Після участі вишивальниць Поділля у І Всеросійській виставці у Петербурзі в 1902р. клембівську вишивку продають в Англії, Німеччині, Данії.

У 1914 р. була заснована рукодільна артіль «Наша польза». В 1925 р. вона була перейменована у артіль «Жіноча праця», організатором і керівником був цієї артілі був Віктор Полінецький. У 30-ті роки артіль об’єднувала 30 філій, розташованих у навколишніх селах. В 1936 р. вишивальниці Клембівки представляли свої вироби на Першій виставці українського народного мистецтва у Москві. Десять майстрів були нагороджені дипломами першого ступеня: Тетяна Боднар, Марія Коржух, Параска Березовська. Двом останнім було присвоєне звання майстра народної творчості. Відтоді артіль, що у 1960 р. була реорганізована у фабрику «Жіноча праця», а з 1974 р. увійшла до складу Вінницького виробничо-художнього об’єднання «Вінничанка», брала участь в усіх міжнародних виставках і ярмарках. Сьогодні її провідними майстрами є Параска Горобець, Ксенія Горобець, Марія Козак, Галина Царюк, художниця Ганна Лялька.

У 20-х роках замість вишивок низзю з'являються вишивки низинних узорів технікою хрестик та узорів з рослинними мотивами.

Вишиванки західного Поділля вишивалися переважно чорною вовняною ниткою, через що узори були густіші та насиченіші ніж на східному Поділлі. Цікавими вишиванками вирізнялися придністровські райони Поділля: Чортківського, Бучацького та Монастирського районів.

 

Література:Прусевич А. Народное вышивание в Подольской губернии, Подільська народна вишивка (Етнографічний аспект) / Л. Булгакова-Ситник ; ред.: О. Козакевич . – Львів : НАН України, Ін-т народознавства, 2005 . – 325 с., Тетяна ЗУЗЯК, ОСОБЛИВОСТІ НАРОДНОЇ ВИШИВКИ ПОДІЛЬСЬКИХ СОРОЧОК КІНЦЯ XIX — ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ, Народна вишивка українців Поділля. Наукова розробка проблеми. Лілія Іваневич. ст 201, Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.